КАЛЬНИБОЛОТА - село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі ріки Велика Вись, за 20 км на північний схід від районного центру Новоархангельськ і 120 км від обласного центра м. Кіровоград, в північно-західній частині Кіровоградської області. Населення за переписами 1989 та 2001 років складає 1766 осіб. Абсолютна більшість жителів села - українці,представництво інших національностей малочисельне і становить трохи більше 1 відсотку загальної кількості мешканців.

В історичній літературі вперше згадується в 1736 році, в архівних документах Польщі (Biblioteka Czartoryjskich (Krakow, Polska), згадуються події жовтня 1736 р., коли на переправі через ріку Вись, під Кальниболотом,  загін польського коронного війська під командуванням полковника Буковського перестрів партію гайдамаків-запорожців на чолі з отаманами Гурком і Ведмедем).Село наше входило до Вознесенського намісництва (губернії), а в 1797 році увійшло в склад Єлисаветградського повіту Новоросійської губернії. Село Кальниболота знаходилось в межах Польської держави, а в склад Російської держави ввійшло в 1752 році після утворення Нової Сербії та в 1793 році після останнього поділу Польщі.Перші поселення було організовано на військовий лад - адже це були  прикордонні війська, які підлягали безпосередньо царському уряду і називались ротами. В кожному селі тоді стояли роти. Це були : перша, друга, третя, четверта, п’ята і т. д. Наше село Кальниболота становило п'яту роту Гусарського полку Хорвата, і ця назва так прижилась, що село іноді називають «П’ята рота». В сусідній Черкаській області є районний центр Катеринопіль, який до 1795 року також мав назву Кальниболото, тому дуже часто в деяких історичних виданнях плутають ці поселення. Радянську владу в Кальниболоті встановлено в січні 1918 року. В період колективізації багато родин було вивезено в Сибір. Населення села за період голодомору 1931-33 років, зі слів очевидців, зазнало значних втрат. Точну кількість жертв ніхто не знає, але це десятки людей. Війна 1941-45 років на територію села прийшла на початку серпня 1941 року, коли після виснажливих кровопролитних боїв з переважаючими силами фашистських військ були оточені частини 6-ї і 12-ї армії .В Кальниболоті споруджено монумент  воїнам-визволителям. 13 березня 1944 року Кальниболота було звільнено від окупації силами 310 стрілкового полку. Після завершення Великої Вітчизнячної війни жителі села відбудовували зруйноване господарство. З кожним наступним роком мирної праці відбувались зміцнення сільськогосподарських підприємств, збільшувались обсяги виробництва продукції, зростали прибутки господарств. Це все додавало можливості докорінно поліпшити умови праці. Виробничий напрям господарств — вирощування зернових і технічних культур. З підприємств діють млин, олійня, цегельний завод. За  часів Радянського Союзу 189 трудівників села були відзначені орденами й медалями.Серед них орденом Леніна — голова колгоспу «Україна» О. Я. Зубченко, бригадири М. А. Хомич та А. І. Сербин, доярка К. Е. Дяченко, а також вчителі В. П. Богуславська і О. П. Мамалат. Є середня школа, будинок культури на 700 місць, при якому діє історико-краєзнавчий музей,(який створив вчитель української мови, ветеран війни Кирстя Сергій Іванович) бібліотека, лікарська амбулаторія, дитсадок. За високі врожаї соняшнику і зразкові показники у тваринництві ще 1939 року місцеву артіль ім. Ворошилова занесено до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

У селі народився активний учасник громадянської війни, командир дивізіону бронепоїздів, кавалер ордена Червоного Прапора С. М. Лепетенко. Вихідцями з Кальниболота є заслужений лікар УРСР, який був директором Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії ім. акад. Ф. Г. Яновського О. С. Мамалат, кандидат мистецтвознавства Є. С. Мамалат, народний артист СРСР В. Г. Магар, заслужений артист УРСР Д. М. Кот-Котевич.

Адреса ради:   26111,Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с.Кальниболота, вул.Леніна,56,тел. 3-11-42

Сільський голова Михалевський Василь Арсенійович